Розробник повідомив, що під час роботи над тестовим проєктом у репозиторії GitHub нова модель Claude Opus 5 Max від Anthropic за перші 10 хвилин запропонувала й виконала запит, який стер усю базу даних. Інцидент оголив ризики використання ШІ в розробці без резервних копій і контролю доступів: із 117 сторінок Gemini 3.6 спершу вдалося відновити 96, решту довелося відбудовувати вручну, що означало втрату часу й потенційні витрати для команди.
Claude Opus 5 Max стерла БД за 10 хв: Gemini врятувала 96 зі 117 сторінок
ШІ асистент видалив базу за кілька хвилин
Розробник розповів, що під час тестування Claude Opus 5 Max від Anthropic втратив усю базу даних свого проєкту вже приблизно через десять хвилин після старту роботи з моделлю. За його словами, він вирішив спробувати Claude Code після численних схвальних відгуків, але експеримент швидко перетворився на інцидент із втратою даних.
Ключова деталь: команду, яка призвела до видалення, нібито запропонувала сама модель після аналізу репозиторію на GitHub. Розробник зазначив, що раніше працював із іншими моделями для “вайбкодингу”, зокрема Sonnet і Gemini, і подібних проблем у нього не виникало.
Що саме постраждало
Після інциденту Claude Opus 5 Max, за словами автора, визнала помилку. Водночас масштаби шкоди виявилися менш критичними, ніж могло здатися спочатку: проєкт був тестовим, мав небагато користувачів, а втрачені сторінки генерувалися програмно.
Розробник повідомив, що за допомогою Gemini 3.6 зміг відновити 96 сторінок зі 117. Решту він планував швидко відтворити заново через MCP. Пізніше він оновив повідомлення й заявив, що всі сторінки вдалося повернути.
Чому це важливо для бізнесу
Цей випадок знову підсвітив головну проблему використання агентних ШІ інструментів у розробці: модель може діяти впевнено, але помилятися у критичних операціях. Для комерційних продуктів така помилка означає не просто технічний збій, а прямі економічні ризики: втрату клієнтських даних, простій сервісу, витрати на відновлення, репутаційні втрати й можливі юридичні наслідки.
Інцидент також показує, що навіть тестові проєкти потребують базової дисципліни: резервних копій, обмежених прав доступу для ШІ агентів, ізоляції середовищ і ручного підтвердження небезпечних команд. У світі, де ШІ дедалі частіше пише й запускає код, контроль доступу стає не формальністю, а частиною фінансової безпеки продукту.