Акції казахстанських держкомпаній часто сприймають як «папірці для дивідендів». Дивіденди Казахстан держкомпанії справді можуть бути привабливими, але останні п'ять років показали головний ризик: ви плануєте отримати гроші, а держава вирішує їх спрямувати на інвестиційну програму. Розбираємо реальну дивідендну історію двох головних гравців — нафтогазового гіганта KazMunayGas (KMGZ) та світового лідера з виробництва урану Kazatomprom (KZAP).

З лютого 2025 року рівень доларизації депозитів у Казахстані впав до історичного мінімуму — 22,5%, тоді як шість років тому він сягав майже 70%. Здавалося б, дедоларизація Центральна Азія демонструє вражаючі успіхи. Однак ці цифри не мають жодного стосунку до статусу резервної валюти — тенге, сом і манат залишаються периферійними інструментами навіть у власному регіоні.

Парадокс очевидний: чим активніше країни Кавказу та Центральної Азії витісняють долар з внутрішніх розрахунків, тим більше вони залежать від нього в зовнішній торгівлі та накопиченні резервів. Розберімося, чому національні валюти регіону приречені залишатися «локальними гравцями» і що це означає для бізнесу та інвесторів.

Країни Перської затоки імпортують понад 85% продовольства, витрачаючи на це щорічно близько $35 млрд. Халяль ринок експорт СНД до Перської затоки оцінюється у $11 млрд нереалізованого обороту (дані Islamic Corporation for the Development of Private Sector, 2025). Проблема не в якості м'яса чи круп — вона в системі сертифікації, яку досі не уніфікували ні експортери, ні імпортери. Ключове слово халяль (дозволений ісламським правом спосіб виробництва та забою) — це не просто релігійний ярлик. Це технологічний стандарт із власними аудитами, ланцюгами постачання та штрафами за підробку. На Близькому Сході підробка халяль-сертифікату карається так само жорстко, як в ЄС — підробка органічного маркування.

Середня вартість кіловат-години для промислових майнерів у Казахстані зросла на 37% за останні 18 місяців — до 0,087 USD станом на березень 2026 року. Майнінг Казахстан нерентабельність перестала бути гіпотетичним ризиком: за нашими розрахунками, точка беззбитковості для ASIC-майнерів (спеціалізовані пристрої для добування криптовалют) змістилася настільки, що без власної генерації електроенергії операційний прибуток падає нижче 5% навіть за ціни біткоїна вище $70 000.

Завершення транзиту російського газу наприкінці 2024 року стало не просто символічним кінцем епохи, а практичним стрес-тестом для всієї енергосистеми України. У відповідь на цей виклик НАК «Нафтогаз України» здійснив стратегічний маневр, який виходить далеко за межі простої закупівлі палива. Йдеться про фундаментальне переналаштування логістичних потоків із заходу на південь, де ключовим партнером стала Греція. Це не просто диверсифікація поставок — це спроба створити нову архітектуру енергетичної безпеки, здатну протистояти ціновим коливанням у Центральній Європі та геополітичним штормам у Чорному морі.

Коли в червні 2024 року аеропорт Алмати відкрив новий термінал за $210 млн, здавалося, що авіахаб Алмати Ташкент конкуренція завершиться достроковою перемогою Казахстану. Не вгадали. За підсумками 2025 року вантажопотік Алмати сягнув 178 400 тонн (+16%), Ташкента — 142 100 тонн (+31%). Розрив скоротився до 20% — ще у 2023-му він перевищував 35%. Узбекистан не перегнав, але дихає в спину. І це робить гру цікавою.

Станом на березень 2026 року глобальна архітектура енергетичної безпеки переживає найсильніше потрясіння з часів нафтової кризи 1973 року. Ескалація військового конфлікту на Близькому Сході та фактичне закриття Ормузької протоки, через яку проходить до 30% світового постачання енергоносіїв, сформували безпрецедентний шок на ринку. Для Узбекистану, чия економіка перебуває на етапі активної трансформації, цей геополітичний шторм давно перестав бути абстрактною новиною з екранів. Це пряма загроза макроекономічній стабільності, яка розгортається за чітким ланцюжком: зростання світових цін на нафту → подорожчання транзитної логістики → прискорення внутрішньої інфляції.