США поки зберігають лідерство у сфері квантових технологій, однак Китай швидко скорочує відставання. Про це йдеться у звіті The Quantum Competition аналітичного центру Special Competitive Studies Project (SCSP). Американські компанії досі мають сильні позиції у програмному забезпеченні та залученні приватного капіталу, тоді як Китай нарощує перевагу завдяки масштабній державній підтримці та довгостроковому плануванню. На думку авторів дослідження, результат цієї конкуренції матиме значення для розвитку кібербезпеки, фінансових технологій і цифрової інфраструктури.
Квантова гонка: чому перевага США над Китаєм скорочується
Розрив у $9 млрд та домінування в патентах
Американське лідерство значною мірою спирається на приватні інновації. За даними SCSP, станом на 2024 рік США залучили $5,3 млрд приватних інвестицій у квантовий сектор і розгорнули від 39 до 73 квантових комп’ютерів. У Китаї цей показник оцінюється у 15–18 систем, хоча через обмежену прозорість реальні масштаби можуть бути більшими.
Програмна екосистема США також залишається світовим орієнтиром. Інструмент Qiskit від IBM (набір для розробки квантових програм) до грудня 2025 року перевищив 450 000 завантажень, тоді як китайський PyQPanda завантажили трохи більш ніж 4000 разів.
Водночас перевага США поступово скорочується. За оцінкою SCSP, державне фінансування квантових технологій у Китаї вже досягло близько $15 млрд, тоді як США за останні сім років спрямували на цей напрям приблизно $6 млрд. Пекін також отримує виробничі переваги завдяки нижчим витратам на інфраструктуру. Будівництво чистих приміщень (спеціалізованих просторів із мінімальним рівнем забруднення для виробництва чутливого обладнання) у США у 2025 році коштувало $800–1000 за квадратний фут, тоді як у Китаї — близько $150, причому частину витрат компенсують регіональні субсидії.
Китай також випередив США за кількістю патентів у сфері квантових алгоритмів — приблизно у співвідношенні 5:2.
Чому квантові технології важливі для Web3
Аналітики ETFocus зазначають, що розвиток квантових технологій може мати довгострокові наслідки для сучасних фінансових систем і блокчейн-індустрії. Особливо це стосується технології QKD (квантового розподілу ключів шифрування), де Китай займає провідні позиції. Країна вже розгорнула понад 6277 миль захищених волоконно-оптичних ліній, тоді як у США наразі працюють лише локальні тестові ділянки.
SCSP наголошує, що Агентство національної безпеки США не вважає QKD пріоритетним напрямом через складність його практичного впровадження. Водночас Китай продовжує активно розвивати відповідну інфраструктуру.
Для фінансового сектору та Web3 це може означати необхідність прискореного переходу до постквантової криптографії. У перспективі достатньо потужні квантові комп’ютери можуть створити ризики для алгоритмів RSA та криптографії на еліптичних кривих, які сьогодні використовуються для захисту банківських систем і більшості блокчейн-мереж.
Американська модель розвитку квантових технологій базується на конкуренції університетів, стартапів і великих корпорацій, тоді як Китай робить ставку на централізовану державну координацію. Саме ця різниця підходів, на думку SCSP, визначатиме темпи розвитку галузі в найближчі роки.
Переформатування ринку кібербезпеки та нові стандарти
Автори звіту наголошують, що перемога у квантовій гонці залежатиме не лише від наукових відкриттів, а й від здатності масштабувати технології та інтегрувати їх у промисловість і критичну інфраструктуру.
Для інвесторів це означає зростання інтересу до постквантової криптографії, систем кіберзахисту та нових блокчейн-рішень. Додатковою перевагою Китаю стає кадровий потенціал: країна випускає більш ніж на 50% більше докторів наук у STEM-напрямах, ніж США.
Звіт SCSP не робить однозначних висновків щодо майбутнього лідера перегонів. Натомість автори підкреслюють, що результат залежатиме від того, яка модель швидше перетворить наукові досягнення на масштабовані технології, промислові рішення та нові стандарти цифрової інфраструктури — подібно до того, як це вже впливає на оцінку технологічних компаній, включно з новинами про те, як акції SpaceX пробили $210 та оновили максимум після IPO.