Ісландія стала першою країною у світі, яка впровадила чотириденний робочий тиждень на національному рівні. Попри побоювання бізнесу та економістів, скорочення робочого часу не призвело до спаду економіки. Навпаки — країна продемонструвала зростання ВВП і зберегла низький рівень безробіття.
За даними Eurostat, у 2025 році економіка Ісландії зросла на 1,3%, а у 2026-му темпи зростання можуть прискоритися до 3%. При цьому країна випередила за динамікою низку більших європейських економік, серед яких Німеччина, Франція, Італія та Фінляндія.
Чому економіка не просіла після скорочення робочого часу
Головний аргумент противників чотириденного робочого тижня завжди був однаковим: менше робочих годин — нижча продуктивність і повільніше економічне зростання. Ісландський кейс показав, що така логіка працює не завжди.
Під час переходу на нову модель компанії були змушені переглянути внутрішні процеси: скоротити зайві наради, оптимізувати комунікацію та зосередитися на результаті, а не на кількості годин, проведених в офісі.
Дослідження британського аналітичного центру Autonomy та ісландської організації Alda показали, що працівники почали рідше стикатися зі стресом і професійним вигоранням. Водночас люди отримали більше часу на відпочинок, сім’ю та особисті справи.
У результаті продуктивність у багатьох секторах не знизилася, а подекуди навіть зросла. Працівники стали ефективніше використовувати робочий час завдяки кращій концентрації та повноцінному відновленню.
Новий підхід до роботи для покоління Z
Ісландська модель добре вписується у зміну ставлення до роботи серед молодших поколінь. Для покоління Z баланс між роботою та особистим життям стає не бонусом, а базовою вимогою.
Молоді працівники дедалі частіше відмовляються від культури постійних перепрацювань, яка десятиліттями вважалася нормою у великих корпораціях. Робота для них — це частина життя, а не його центр.
Саме тому досвід Ісландії викликав інтерес далеко за межами країни. Для багатьох урядів і роботодавців це стало прикладом того, що скорочення робочого часу не обов’язково означає втрату ефективності.
Чому це важливо для глобального ринку праці
Після результатів Ісландії дискусія про чотириденний робочий тиждень активізувалася у Великій Британії, Іспанії, Німеччині та Новій Зеландії. Профспілки й дослідницькі центри використовують цей кейс як аргумент на користь трудових реформ.
Водночас експеримент Ісландії збігся з активним розвитком автоматизації та штучного інтелекту. Як раніше писав ETFocus, компанії дедалі частіше передають рутинні процеси алгоритмам, а від працівників очікують не фізичної присутності в офісі, а швидких рішень, концентрації та креативності.
Саме тому чотириденний робочий тиждень дедалі частіше розглядають не як тимчасовий соціальний експеримент, а як одну з можливих моделей економіки майбутнього.
На тлі таких змін дедалі більшого значення набувають технології штучного інтелекту, які допомагають автоматизувати рутинні процеси та змінюють підхід компаній до організації праці — детальніше про це читайте у матеріалі про те, як Alibaba кидає виклик Nvidia із запуском ШІ-чипа Zhenwu M890.
