Результати пошуку за автором

Депозити для юридичних осіб: умови, ставки та вибір банку

Після хвиль інфляції та різких змін ставок у 2024–2025 роках бізнес усе частіше рахує не лише прибуток, а й ціну простою грошей на рахунку. За даними НБУ, у 2025 році ключові показники монетарної політики залишаються жорсткими, а ставки за строковими гривневими інструментами для корпоративних клієнтів коливаються залежно від банку та строку. На цьому тлі депозити для юридичних осіб виглядають як спосіб “припаркувати” оборотний капітал і частково захистити його від знецінення, не заходячи у крипторизики чи складні технологічні інвестиції. Але чи не створить депозит касовий розрив, які умови дострокового зняття, як оцінити надійність банку й реальну дохідність після податків? Далі розберемо ключові критерії вибору та типові сценарії для різних бізнесів.

Долар здає позиції, євро б’є рекорди: курси НБУ на 26 січня

Національний банк України встановив офіційні курси валют на 26 січня: долар подешевшав на 3 копійки — до 43,1391 грн, тоді як євро подорожчав на 13 копійок — до 50,65 грн, свідчать дані на сайті регулятора. Розрив у динаміці посилює інтерес до євровалюти на тлі її зростання і на готівковому ринку, де станом на 16:20 євро торгували в межах 50,33–50,99 грн.

Зниження валютного попиту наприкінці січня: що відбувається на ринку

Наприкінці січня валютний ринок України входить у фазу стабілізації: попит на валюту знижується і в окремі дні майже зрівнюється з пропозицією, тож НБУ може рідше виходити з активними інтервенціями. Це відбувається на тлі рекордних міжнародних резервів у $57 млрд, які регулятор не планує витрачати без потреби. Після коливань на початку року курси повертаються в стабільніші діапазони, а інфляція не додає тиску — 0,2% у грудні та 8% р/р.

Банківська таємниця: що це та коли її розкривають

Коли ви сплачуєте карткою, оформлюєте кредит, інвестуєте через застосунок або зберігаєте частину заощаджень у стейблкоїнах, навколо ваших транзакцій накопичується чутлива інформація: залишки, призначення платежів, контрагенти, геолокаційні та поведінкові ознаки. Саме тому банківська таємниця — базовий щит між клієнтом і сторонніми очима, але він не абсолютний. Доступ до рахунків можливий у чітко визначених законом випадках: для фінмоніторингу, за рішенням суду, на запити окремих держорганів чи під час виконавчого провадження. За даними НБУ та Держфінмоніторингу, у 2024–2025 роках посилився контроль за підозрілими операціями й цифровими каналами обслуговування. Далі розберемо, хто саме і за яких умов може отримати дані про ваші рахунки та як мінімізувати ризики.

Перевірка нотаріуса: покрокова інструкція через реєстр Мін’юсту

Купівля квартири, оформлення спадщини чи відкриття бізнесу часто починаються з візиту до нотаріуса — і одна помилка у виборі може коштувати місяців нервів та грошей. У 2025 році, на тлі зростання шахрайських схем у сфері нерухомості, ділові медіа на кшталт Економічної правди регулярно фіксують кейси з підробленими довіреностями та «лівими» реєстраційними діями — тому перевірка нотаріуса стала базовою фінансовою гігієною. Достатньо кількох хвилин, щоб через реєстр Мін’юсту переконатися, що фахівець має чинне свідоцтво, не відсторонений від роботи та справді працює за вказаною адресою. Далі — простий покроковий алгоритм, як зробити це швидко й без зайвої бюрократії.

Нова проблема для економіки: світ може залишитися без міді

Експерти у сфері сировинних ринків попереджають про наближення дефіциту міді у світі на тлі різкого зростання попиту з боку штучного інтелекту та «зеленої» енергетики. Про це йдеться в оцінках, на які посилається NS3.AI: за словами засновника Ivanhoe Mines Роберта Фрідланда, в найближчі 18 років гірничодобувній галузі доведеться видобути стільки міді, скільки людство отримало за попередні 10 тисяч років. Це може запустити «суперцикл» цін і вплинути на електрифікацію та індустріалізацію.

Вишлінський про ПДВ для ФОП за вимогою МВФ: поріг 2–3 млн грн замість 1 млн

В Україні можуть переглянути умови запровадження ПДВ для ФОПів, що є однією з вимог МВФ у межах майбутньої кредитної програми на $8,2 млрд. Як зазначив директор Центру економічних стратегій Гліб Вишлінський у матеріалі РБК-Україна, чинний поріг у 1 млн грн річного доходу є занадто низьким, тож його варто підвищити до 2–3 млн грн. Це, за його словами, зменшить опір бізнесу та ризики «дроблення» ФОПів для уникнення податку.