Нещодавні кейси Samsung Health і Grok Build показали, як технологічні компанії перетворюють персональні дані та код на економічний ресурс для розвитку ШІ: у застосунку Samsung Health користувачам фактично поставили вибір між згодою на обробку медичних даних і ризиком їх втрати, тоді як ШІ-агент Grok Build копіював Git-репозиторії в хмару, включно із закритим кодом, API-ключами та комерційними секретами. Проблема виходить за межі приватності: бізнес і користувачі втрачають контроль над активами, які формують вартість майбутніх ШІ-сервісів.

Право на дані в епоху ШІ: хто заробляє на вашому здоров’ї та коді

Дані про здоров’я стають сировиною

Користувачі цифрових сервісів дедалі частіше платять за зручність не грошима, а контролем над власними даними. Показовий приклад — ситуація з Samsung Health. Компанія запропонувала користувачам фактично жорсткий вибір: погодитися на використання медичних даних для розвитку ШІ або ризикувати їх видаленням.

Йдеться не про абстрактну статистику, а про дуже чутливу інформацію: сон, ліки, медичні записи, показники серця, дані менструального циклу. Такі масиви мають високу економічну цінність, бо саме на них навчають алгоритми для персоналізованих сервісів, діагностичних підказок і платних функцій.

Для компаній це майбутній прибуток: точніші моделі, сильніша екосистема, більше підписок. Для користувача — ризик втратити приватність і залежність від правил платформи.

Коли код іде в хмару без дозволу

Другий тривожний сигнал — історія з Grok Build від xAI. Інструмент для розробників, за повідомленнями дослідників, копіював повні Git-репозиторії у хмарне сховище. Разом із кодом могли потрапити історія змін, API-ключі, облікові дані та комерційні напрацювання.

Проблема не лише в технічній помилці. Для бізнесу вихідний код — це актив, конкурентна перевага і часто основа капіталізації. Його неконтрольоване передавання третій стороні може означати втрату інтелектуальної власності, ризики судових спорів, витоки продуктів і прямі фінансові збитки.

Нова економіка: користувач як ресурс

Обидва випадки показують ширшу тенденцію: технологічні компанії будують бізнес-модель, де людина одночасно є клієнтом і постачальником цінної сировини. Дані про здоров’я, поведінку чи код перетворюються на паливо для ШІ, а потім повертаються користувачам у вигляді платних сервісів.

Ключова проблема — відсутність прозорого контролю. Компанії можуть обіцяти видалити дані, але користувач майже не має способу це перевірити. Без незалежного аудиту й чітких правил право власності на цифрове життя швидко перетворюється на формальність.